Корисні поради для батьків

Якими діти народжуються, це ні     

від кого не залежить, але щоб вони

шляхом правильного виховання

стали хорошими — це в нашій

владі.

        Плутарх

Рекомендації батькам від психолога:

1.      Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.

2.      Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.

3.      Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання .

4.Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

5.      Вчіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.

6.      Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм школярем.

7.      Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.

8.      Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.

9.      Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.

10. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.

11. Визнайте право дитини на помилку.

12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.

13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.

14. І взагалі, хоч інколи уявляйте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

Сім принципів виховання дисципліни у дитини

1.      Відокремлюйте свої почуття від дій. Не осуджуйте дитину. Вона повинна відчувати, що її люблять. Пам’ятайте, щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття і навчитись з ними поводитись.

2.      Уважно вивчайте дитину — ви повинні знати стан здоров’я її нервової системи. Дії дитини в стані нервового розладу повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченням або покаранням.

3.      Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалась емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.

4.      Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. (Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вва­жають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків).

5.      Караючи дитину, переконайтесь в тому, що вона розуміє, за що. Що звинувачує в цьому себе, а не того, хто карає. Допоможіть їй зрозуміти правила поведінки і засвоїти їх.

6.      Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є їх спільними.

7.      Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині направити її дії в інше, доз­волене русло. В цьому полягає основна формула динамічного підходу до проблеми дисципліни дитини.

Допоможемо своїй дитині самоорганізовувати себе та своє робоче місце

Своєчасно лягати спати і рано вставати, щоб не запізнюватися до школи, встигнувши перед тим без особливого поспіху та зайвої метушні й нервування все зробити — прибрати постіль, провітрити кімнату, зробити ранкову гімнастику, виконати туалетні і водні процедури, добре поснідати.

Тримати в чистоті, охайності своє робоче місце, ко­ли кожна річ має своє постійне місце; під руками завжди мати тільки те, що потрібно, а використавши, покласти туди, звідки його взяв; після виконання всіх домашніх завдань у ранець покласти все необхідне для шкільних занять наступного дня з тим, щоб нічого не забути вдома.

Сівши за письмовий стіл, відразу приступити до ро­боти, не відволікаючись на сторонні справи, працювати зосереджено, наполегливо, бо, як кажуть у народі, «коли став робить, то байдики не бить».

Мати дозвілля тоді, коли виконано все домашнє за­вдання.

Виконувати завдання у той день, коли їх одержано; золотим правилом поведінки нехай стане мудра народна порада: «Нинішньої роботи на завтра не відкла­дай».

Працювати в темпі, жваво. «Відстанеш годиною  – не наздоженеш родиною».

Неодмінно доводити розпочате виконання домашнього завдання до його повного завершення.

Не братися відразу за багато справ, бо «Хто багато зачинає, той мало закінчить».

Благо — натхненна праця, яка будить охоту до неї, і це має дуже велике значення. «Була б охота, піде на лад всяка робота», — вчить народна педагогіка. Саме така мета вбачається у духовно-моральній допомозі. Тепле слово, лагідність, доброзичливі стосунки в сім’ї, щира порада, зразковий приклад батьків у тих чи інших вчинках, родинна любов, увага та повага, підтримка та взаємовиручка в скрутну хвилину — ось якої саме до­помогти у навчанні потребують наші діти від своїх батьків.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ОПІКУНІВ, ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ ТА СВОЇМ ДІТЯМ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Війна, перебування в укриттях, вимушений переїзд, втрата звичного середовища — ці та інші фактори можуть викликати тривогу та стрес у дітей, так само й у їхніх батьків.

Аби мати змогу піклуватися про дітей, батькам і опікунам важливо продовжувати дбати про себе. Ось поради, які допоможуть батькам керувати своїми почуттями, підтримувати своїх дітей та допомагати їм почуватися в безпеці.

1. Піклуйтеся про себе, аби могти підтримати дітей

• У моменти дуже сильного стресу, приділіть хвилинку собі.
• Прислухайтеся до свого дихання, сконцентруйтеся на вдихах і видихах.
• Ви можете покласти руку на живіт і відчути, як він піднімається й опускається з кожним видихом.
• Потім ще деякий час просто прислухайтеся до свого дихання.

Робіть таку вправу щодня. Ви — прекрасні.

2. Практичні способи, які допоможуть впоратися зі стресом

• Навіть коли дуже важко, намагайтеся робити рутинні справи.
• Рутина допомагає дітям почуватися в безпеці. Якщо така можливість є, продовжуйте робити звичні щоденні процедури, як-то прийоми їжі або домашні завдання.
• Допомагайте іншим, це допоможе і вам почуватися краще.

Наші діти вчаться спокою й доброти від нас.

3. Допоможіть дітям впоратися з кризою

• Діти можуть бути наляканими, розгубленими та злими. Їм потрібна ваша підтримка.
• Слухайте дітей, коли вони розповідають, що відчувають.
• Прийміть те, що вони відчувають, і заспокойте їх.
• Будьте чесними, але намагайтеся залишатися позитивними.

Щовечора похваліть за щось дітей і себе.

4. 5 хвилин позитивного часу з дітьми

• Запитайте в дітей, що б їм хотілося робити.
• Слухайте їх, спостерігайте за ними.
• Приділіть їм всю свою увагу.

Щоденні ігри та розмови з дітьми допомагають їм почуватися в безпеці.

5. Справляйтеся зі стресом, смутком і гнівом

• Знайдіть когось, з ким ви можете поговорити про свої почуття.
• Ви втратили самоконтроль? Зробіть 10-секундну паузу.
• Повільно вдихніть і видихніть п’ять разів. Тоді постарайтеся відповісти спокійніше.

Пишайтеся собою щоразу, як так робите.

6. Дрібниці допомагають уберегти дітей

• Складайте з дітьми плани про те, як на практиці захиститися.
• Намагайтеся залишати дітей із батьками, сім’єю або друзями, яким ви довіряєте.
• Складіть разом план дій на випадок, якщо ви розлучитеся.

Планування разом із дітьми також допомагає їм почуватися в безпеці.

7. Будуйте силу дітей у кризовій ситуації

• Попросіть дітей допомогти із сімейними справами.
• Хваліть дітей за те, що вони намагалися або зробили щось добре.
• Це допоможе їм знову робити добрі справи.